Оцінка - одна з важливих форм впливу на учня. Шкільні роки – найбільш відповідальний період росту і загартування організму, розвитку фізичних якостей, збагачення рухового досвіду учнів. В школі вирішується широке коло завдань фізичного виховання учнів: - виховання волевих і моральних якостей; - зміцнення здоров’я, правильний фізичний розвиток і підвищення працездатності; - засвоєння і вдосконалення рухових навиків і вивчення нових рухових дій; - розвиток головних фізичних якостей (спритності, сили, витривалості, гнучкості, рівноваги…); - формування правильної постави і виховання високої культури рухів; - прививання гігієнічних навиків. З жалем відмічаю: відношення сьогодні до школи не те, що було раніше. Знизився інтерес до навчання у дітей, погіршилося в народі ставлення до школи і самих учителів. Але що стосується фізичної культури то скажу, потяг до неї ще не згас. Вважаю, що ставлення дітей до предмету в більшій мірі залежить від самого вчителя, від вміння його організувати, зацікавити, направити на виконання тих чи інших завдань, від вміння педагогічного спілкування з учнями. Тому на своїх уроках використовую різні форми і методи навчання. Особливу увагу приділяю активним формам навчання, вбачаючи в цьому результативність і підвищення інтересу до навчання. В своїй роботі намагаюся прислухатися до дітей, веду з ними діалог на основі взаємної поваги; в спілкуванні з дітьми стараюся враховувати їх індивідуальні особливості, завжди вислуховую дитину до кінця, не перебиваю і не спішу виказувати свою точку зору, швидко міняю тему бесіди, якщо вона нецікава для учня. На уроках стараюся щоб переважала дружня, звичайна обстановка, спілкування з учнями довірливе, з повагою. Якщо під час гри, наприклад, виникають непорозуміння між членами команд, вирішальне слово за мною, але в будь-якому конфлікті стараюся поступити справедливо і знайти об’єктивне рішення в ситуації, що сталася. Учитель фізичної культури, на мою думку, має більше, ніж інші вчителі, можливостей для контактів з дітьми. Зустрічаюся з учнями не тільки в стінах школи, але і на різних змаганнях, в туристичних походах... В усіх цих випадках мені приходиться вдивлятися в дітей, взнавати про них щось нове і цікаве, співпереживати з ними і радіти їхньому успіху. Головна проблема над якою працюю – оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінка являється однією з важливих форм впливу на учня, адже вона покликана виконувати такі головні функції: контролюючу, навчальну, діагностичну, виховну. Для того, щоб оцінка виконувала всі свої функції, дотримуюсь таких правил: систематичність, об’єктивність, всесторонність, диференційованість і індивідуальність, гуманізація. Систематичність оцінювання дає можливість мені і учневі своєчасні відомості про хід і результати навчальної праці. Об’єктивність оцінювання – оцінка ніколи не залежить від мого відношення до учня, або поведінки учня. Всестороність оцінювання – в головному пов’язую з навчальними досягненнями учнів за семестр, рік, підсумковою оцінкою. При цьому враховую: якість оволодіння програмним матеріалом; темпи поліпшення показників, прагнення до фізичного вдосконалення, регулярність відвідування уроків, дотримання рухового режиму, наявність відповідної форми. Диференційований і індивідуальний характер оцінки заключається в тому, що визначаючи навчальні досягнення учня враховую: особливості його особистості, темперамент, характер, фізичні можливості, стан здоров’я, будову тіла. Диференційований підхід в оцінюванні проявляю в тому, що на різних етапах оволодіння знаннями і уміннями до учнів застосовую неоднакові вимоги: на стадії розучування рухової дії вони більш прості, а по мірі закріплення і вдосконалення навику вимоги підвищуються. Тільки здібних учнів, як правило опитую (викликаю виконувати вправу) в числі перших. На уроках, по можливості, намагаюся оцінити всіх учнів. Учням, показники яких відповідають найвищим вимогам програмового матеріалу, виставляю оцінки в класний журнал, інших оцінюю усно. В своїй роботі намагаюся використовувати оцінку таким чином, щоб вона сприяла розвитку учнів, стимулювала на подальші заняття та самовдосконалення. Важливу роль, для залучення всіх школярів до систематичних занять фізичними вправами, вихованню умінь свідомо і самостійно використовувати їх, відвожу позакласній роботі. З цією метою в школі проводяться: шкільна спартакіада, різноманітні змагання, свята та конкурси. Я вважаю, що на протязі навчання в школі дитина має оволодіти всіма навиками закладеними в програмі з основ здоров’я та фізичної культури, але більшдосконало, на вищому рівні, володіти технікою і тактикою одного з видів спорту. Враховуючи матеріально-технічну базу і можливості школи в якій працюю, таким видом я обрав настільний теніс. В школі тричі на тиждень працює гурток „Уміла ракетка”. Результатом цієї роботи є те, що учні школи неодноразово ставали переможцями та призерами районних та обласних змагань з настільного тенісу. Але головним досягненням є те, що даний вид спорту вже стає традиційним, як в школі так і в селі; підвищується майстерність учнів, росте інтерес до самостійних занять спортом. Свою роботу в школі намагаюсь спрямовувати на те щоб зробити шкільне життя дітей насиченим, змістовним, цікавим. |
