В умовах сучасного виховного процесу особливе місце посідають
завдання формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави,
патріотизму, національної самовідданості, правосвідомості, політичної культури
та культури міжетнічних стосунків. Нова соціальна ситуація і реальність
породжують і нову культурну реальність, провідними рисами якої є переоцінка
системи цінностей, створення нових відносин між основними учасниками
педагогічного процесу. У нових умовах навчально-виховні заклади не тільки
готують учнів до життя, адаптують до ринкових відносин, вчать сучасним
технологіям, але, передусім, це центри духовного збагачення учнів.
Головною метою сучасного виховного процесу є виховання громадянина
України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як
суверенну, незалежну, демократичну державу; здатного виявляти національну гідність,
знати свої обов'язки і права, цивілізовано відстоювати їх, сприяти
громадянському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути
конкурентоспроможним, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин,
сім'янин, професіонал, носій культури.
Особистісно зорієнтоване виховання, ідеї гуманізації і
демократизації шкільного життя — це стрижневі проблеми перебудови сучасної
школи. Організація виховного процесу вимагає, щоб у центрі уваги була
особистість учня як суб'єкта виховання, розвиток його внутрішнього «Я»,
формування індивідуального стилю життя і відповідального ставлення до
природи, суспільства, самого себе.
Сучасний виховний процес має стати освітнім процесом, у якому
відбувається соціалізація індивіда, його входження в соціокультуру.
Це передбачає істотні зміни в традиційній практиці виховного
процесу, його неформальний характер потребує і відповідних методів впливу, де
активною ланкою виступає спільна творчість педагога і школяра, їх взаємодія в
комунікативному колі. Слід звернути особливу увагу на культуру спілкування і на
культуру мовлення.
Виходячи із твердження про те, що побудова демократичної держави
можлива за умови виховання соціально активних громадян, які здатні жити і
працювати в демократичному суспільстві, необхідно залучати вихованців до участі
в роботі органів учнівського самоврядування, дитячих та молодіжних
організаціях. Це важливо для ознайомлення учнів із технологіями
самоврядування, вироблення організаторських умінь і навичок, максимального
розвитку кожної дитини, заохочення її до самодіяльної і колективної діяльності,
що сприяє задоволенню потреб у спілкуванні З однолітками.
Провідними у вихованні сьогодні стають демократичні та гуманістичні
ідеї, орієнтири — повага до особистості вихованця, турбота про його розвиток,
створення необхідних умов для ефективного використання культуротворчої
діяльності. Усвідомлення цінності, неповторності й унікальності особистості
школяра, визнання його свободи визначає зміст змін у виховному процесі. Сучасна
система освіти передбачає створення простору для різноманітних видів
діяльності, що забезпечує становлення індивідуальності дитини, як суб'єкта
власного розвитку.
Вихідним у вихованні є розвиток духовно-моральних якостей
особистості, які допомагають їй реалізувати себе як індивідуальність,
навчитися виробляти власну позицію в житті, пізнати і розуміти себе й
оточуючих; здатність до самореалізації, самовираження, самоствердження,
самоорганізації. Гуманістична культура, система народних традицій, знань,
умінь становить невичерпний потенціал у справі виховання підростаючих
поколінь. Використання засобів виховання підпорядковане ідеї гармонії людини
з навколишнім світом, любові до Батьківщини, патріотизму.
Таким чином, у вихованні реалізується ідея єдності національного та
загальнолюдського в культурній спадщині.
Методична проблема роботи з колективом: виховання міжособистісних взаємин як важливого чинника
у формуванні свідомого громадянина України
І. Основні педагогічні засади виховної роботи з учнями
Підпорядкування цілей, завдань, форм класної й позакласної роботи з
учнями вихованню таких рис особистості, як активність, працелюбність,
порядність, чесність, справедливість; виховання патріотів, відданих громадян
України.
• Засвоєння учнями норм
культури, моралі, національних і загальнолюдських моральних цінностей.
• Формування творчого «Я»,
створення сприятливих умов для всебічного розвитку особистості.
• Сприяння динамічним
процесам саморозвитку дитини.
• Формування рис
толерантної особистості.
• Вироблення у кожного
учня уміння, звички активно діяти при розв'язанні найважливіших питань життя
країни, свого колективу; формування уміння висловлювати та відстоювати власну
думку.
• Гармонійне поєднання
завдань виховання і самовиховання самореалізації учнів, формування духовного
світу, цілісної гуманної особистості.
Виховний процес, система виховної роботи з учнями, управління нею і
практичне забезпечення грунтуються на основі впровадження національних і
загальнолюдських цінностей в усі сфери діяльності класного колективу.
Мета виховної роботи з учнями
Виховання гуманної, порядної, всебічно розвиненої особистості;
формування національних рис характеру і вдачі, чіткої громадянської позиції і
патріотичних почуттів, розуміння своєї ролі у зміцненні Української держави;
забезпечення глибокого засвоєння вихованцями духовних надбань українського
народу, гуманних міжнаціональних взаємин; формування фізичної досконалості,
морально-етичної, художньо-естетичної, правової та екологічної культур.
Завдання виховання:
• фізична досконалість;
• виховання моралі,
культури, духовності; розвиток творчих
здібностей дитини;
• формування взаємоповаги,
взаєморозуміння, ввічливості, гуманності;
• виховання рис соціально
активної особистості, здатної принести користь суспільству, бути самим собою;
• формування уміння у
будь-якій ситуації діяти гуманно;
• формування відчуття
усвідомлення обов'язку перед
народом і суспільством, глибокої відповідальності перед батьками,
колективом класу, школи.
Завдання виховання в учнів якостей громадянина України:
• повага до знань,
української мови, скарбів культури та літератури;
• історична пам'ять,
національна свідомість й самосвідомість, стійкий характер і світогляд;
• активно-перетворююча
позиція, спрямована на гуманізацію відносин між людьми, перемогу добра над
злом, утвердження загальнонаціональних інтересів;
• взаєморозуміння і
взаємодопомога, толерантність у ставленні до інших людей, їхніх думок,
переконань.
Принципи виховання
1. Гуманізм
2. Демократизм
3. Добровільність
4. Самоосвіта і
самовиховання
5. Особистісно орієнтоване
виховання
6. Творчий підхід
7. Толерантність
Основний зміст, напрями і форми виховної діяльності з учнями:
1. Формування рис
толерантної особистості
Формування навичок толерантного спілкування з товаришами, вміння
сприймати будь-яку ідею з розумінням.
Критично ставитись до своїх думок.
2. Фізичне та екологічне виховання
Формування навичок здорового
способу життя, виховання
фізично і психічно розвиненої особистості, формування почуття
відповідальності за природу як національну і загальнолюдську цінність, розвиток
потреби у спілкуванні з природою.
3. Моральне виховання
Утвердження принципів загальнолюдської моралі, вічних цінностей
життя, що включають абсолютні (вічні), громадські, родинні цінності особистого
життя.
4. Правове та превентивне
виховання
Виховання високого рівня правової культури, що передбачає знання
законів і повагу до них, переконання у необхідності їх дотримання, попередження
шкідливих звичок.
5. Націонапьно-патріотичне
виховання
Формування національної свідомості, почуття патріотизму, любові до
рідної землі.
У процесі реалізації напрямів національного виховання в учнів
формуються історична пам'ять, громадянська свідомість і самосвідомість,
характер і світогляд, переконання та ідеали. Увага акцентується на досягненнях
рідного народу на рівні його цінностей, ідеалів, святинь.
6. Естетичне виховання
Забезпечення високої художньо-естегичної культури особистості.
7. Родинне виховання
Виховання поваги до батьків, людей старшого віку, сімейних та
родинних традицій.
8. Діагностика «Пізнай себе»
Використання різних форм і методів вивчення особистості.
Напрями виховної роботи:
• забезпечення умов для
зміцнення здоров'я учнів, ведення ними здорового способу життя, застосування
засобів практичного загартування сили і духу;
• формування в учнів
історичної пам'яті, національної свідомості та самосвідомості, гідності й
гордості, практичних умінь реалізовувати здобутки духовності нашого народу;
• виховання високих
моральних якостей, духовних
цінностей, принципів народної
і загальнолюдської моралі;
• формування в учнів
патріотизму, громадянськості, мотивів та потреб глибоко знати й берегти рідну
землю, мову, культуру волелюбні й героїчні заповіти предків; виховання та
самовиховання учнів на прикладах героїчного минулого;
• виховання
правосвідомості, правової культури, формування поваги до Конституції України,
державних символів, найважливіших
нормативних актів Української держави;
• формування
художньо-естетичної культури, готовності пізнавати і засвоювати
естетично-духовні скарби українського та інших народів, що проживають в
Україні; уміння жити і працювати за законами краси;
• трудове загартування
учнів, виховання в них стійких умінь і поваги до фізичної і розумової праці,
активної і творчої трудової діяльності;
• виховання стійкості,
сили волі і сили духу, переконань, національних і вселюдських ідеалів;
• виховання потреби пошуку
нового, готовності постійно займатися самовихованням, прагнути до
самореалізації.
